Формування дослідницьких компетенцій учнів на уроках географії

 Виступ на педраді учителя географії Сороки Л. В.

Формуання дослідницьких компетентностей на уроках  географії  через активізацію  пізнавальної діяльності школярів

      Під час вивчення географії  учні повинні набути найважливіших компетентностей на рівні, який дасть їм змогу брати активну участь у житті суспільства й навчатися впродовж життя. Загальногеографічну компетентність треба розуміти як «загальну здатність, що грунтується на знаннях, досвіді, цінностях, що набуваються та розвиваються під час навчання географії». Ці компетенції є інтегрованим результатом діяльності учнів, які  забезпечуються комплексним поєднанням усіх структурних компонентів – знань, діяльності, особистісних якостей.

Ефективним є використання таких активних методів і прийомів навчання: 
1. Аналіз конкретних ситуацій; 
2. мозкова атака; 
3. ігри; 
4. моделювання; 
5. незакінчені речення; 
6.  «детектор брехні»; 
7. метод рефлексії; 
8. кооперативне навчання; 
9. асоціативний; 
10. акваріум; 
11. метод проектів; 
12 . «Кути» .

Формую уміння робити висновки, аргументовано викладати і відстоювати свою позицію. Так, на уроках географії у 7 класі пропоную учням прийом «Детектор брехні». Дітям цей метод подобається, бо в час дискусії вони виступають як експерти з даного питання і пропонують свої думки, виносять їх на суд усього колективу.
      Другий не менш важливий метод  педагогічної діяльності – метод «мозкової атаки».  Це груповий метод у розв’язанні проблем, що активізують творче мислення, його широко застосовують у різних модифікаціях.
«Мозкова атака» може заздалегідь плануватися як фрагмент уроку, так і уроку у цілому. Учням 9 класу при вивченні теми «Економіко-географічна характеристика  області» пропоную обговорити географічні назви, їх походження, класифікувати топоніми. Клас об’єднується в групи, кожна група отримує своє завдання. Наприклад, перша група досліджує назви вулиць міста, розбиває їх на топонімічні групи, підраховує результати у відсотках, виявляє найбільш численну і висуває свою гіпотезу. Друга група досліджує назви сіл району, систематизує їх, підраховує кількість топонімів у кожній групі, повідомляє свої міркування, робить висновок. Третя група працює над гідрологією області. Тобто класифікує гідроніми і теж повідомляє результати.

Оптимальним тут є  метод кооперативного навчання.

    Одним із методів активного навчання та формування загальногеографічних дослідницьких компетентностей є дидактичні ігри та моделювання явищ чи ситуацій.
Гра – одна з форм дидактичної взаємодії з учнем. Вона не має вікових обмежень та дозволяє учасникам відчути себе суб’єктами процесу. Ігри сприяють розвитку універсальних здібностей, ключових компетенцій:
- здатності до дослідження;
- здатності до ефективної комунікації;
- здатності до прийняття рішень та їх реалізації;
- здатності до саморозвитку та самореалізації.

Вивчаючи у 6 класі тему «Літосфера» застосовую гру «Хто більше?»
За фіксований час учням пропонується скласти певну кількість запитань до вивченого чи самостійно опрацьованого матеріалу. Бажано, щоб їх було якомога більше. Перемагає той, у кого їх буде найбільше і хто зможе на них відповісти.

Як елемент – прийом «Шапка запитань», який активізує продуктивність праці на уроці.
     У 7 класі при вивченні природних зон кожного материка використовую ігри «Де я? », «Неуважний мандрівник».  Під час першої гри – дослідження  один з учнів називає ознаки природної зони, другий повинен відгадати, що це за природна зона, тобто, де знаходиться його товариш, у другій – треба виправити помилки неуважного мандрівника, уявивши компоненти природного комплексу чи країни, де він перебуває.

Як результат такої роботи над формуванням компетентностей на уроках географії через активізацію пізнавальної діяльності помічаю сприятливий психологічний клімат, самостійність, творчість, позитивні внутрішні мотиви навчання, прагнення учнів до саморозвитку. навчальна гра повністю відповідає задачам формування інформаційно-комунікативної компенсації завдяки тому, що:
1) в процесі гри учні оволодівають досвідом діяльності, який подібний до того, який вони отримували б в дійсності;
2) навчальна гра дозволяє самому вирішувати важкі проблеми, а не лише бути спостерігачем;
3) ігри створюють більш високу можливість переносу знань і досвіду з навчальної ситуації в реальну;
4) навчальні ігри забезпечують середовище, яка вимагає від учнів термінового реагування.
Навчальна гра під час дослідження дозволяє не тільки підвищити інтерес учнів до тем, що вивчаються, а і відпрацьовувати навички поведінки відповідно до певної ситуації. 
Технологія навчального дослідження – педагогічне моделювання різноманітних управлінських і виробничих ситуацій з метою навчання окремих учнів і груп для прийняття рішень. При цьому тема уроку вивчається в формі ділової гри. Наприклад, тему «Прогноз погоди» можна розкрити в формі ділової гри . Ця форма проведення уроку дозволяє розвивати у учнів навики аналізувати і робити висновки, аргументовано викладати і відстоювати свою позицію.
   Після вивчення материків у 7 класі перевіряю рівень засвоєння матеріалу, проводячи географічні диктанти різних видів:розподільчий,  цифровий,  асоціативний, розподільчий картографічний, та інші.
   Часто під час закріплення вивченого матеріалу на дослідженні використовую метод «Прес»,  незакінчених речень. Учні по черзі демонструють, як вони вивчили матеріал починаючи такими словами: я знаю що… я знаю як … я знаю для чого ...

   Освітнім результатом навчання є тільки той, що усвідомлений учнем. Якщо учень не розуміє, що він робив і чого навчився то його освітній результат перебуває у прихованому, неявному виді, що не дозволяє використати його з метою подальшого навчання. Організація усвідомлення учнями власної діяльності є:
1) поточна рефлексія, яка здійснюється під час навчального процесу;
2) підсумкова рефлексія, яка завершує логічно і тематично замкнутий період діяльності.
   Рефлексивна діяльність здійснює функцію несучої методологічної конструкції усього дослідження. Наприкінці уроку, теми, семестру, навчального навчального року пропоную дітям здійснити рефлексію своєї діяльності, відповідаючи на запитання : «Що мені раніше не вдавалося, а тепер вдається?», «Які нові види і способи діяльності я застосовував і засвоїв?», «Чи є позитивні зміни у моїх знаннях?»,  «Що я навчився робити?»,  «Чи справдилися ваші очікування щодо сьогоднішнього уроку?»,  «Чи задоволені ви результатами власної діяльності, діяльності однокласників?». А також використовую прийоми «Рюкзак», «Все в твоїх руках». Вони дають  можливість кожній дитині проаналізувати свій рівень навченості.

     Важливим є застосування художнього слова  під час  досліджень на уроці. 
Найефективнішим, на мою думку, є використання поезії на етапі мотивації навчальної діяльності. З ним пов'язаний прийом «Асоціативний кущ».

Спонукає учнів діяти метод проектів, бо цей метод передбачає розв’язання певної проблеми за допомогою різних прийомів, засобів навчання, інтегрованих знань.  У своїй практиці працювала з такими типами проектів:  еко- проект, дослідницький,телекомукаційний,прикладний.
    Гарні результати спостерігаються і при впровадженні у дослідженнядіяльністі структурно – логічних схем, які є особливим видом наочності, у стислому вигляді передають зміст матеріалу , що вивчається. З їх допомогою програмується навчальна діяльність учнів, систематизуються навички і аналізується матеріал ,що вивчається, підвищується ефективність запам’ятовування і полегшується творче застосування матеріалу, реалізується практична спрямованість уроків географії. Суть системи проблемно – символічних сигналів розкрита П.Барабохою у 1998 році, але й нині вона вважається новітньою технологією навчання. Головне завдання цієї системи – це розвивати інтелектуальні здібності учнів.

     Окремо можна зупинитися на тестових завданнях, які поширилися на всі усні предмети як більш об’єктивний і чесний спосіб оцінювання знань.   Застосування інтегративного підходу в навчанні направлене на розвиток у учнів інтегративного мислення. Учень порівнює, думає про об’єкт з різносторонніх позицій. Така організація пізнавальної діяльності дітей сприяє формуванню цілісної картини світу, дозволяє систематизувати знання про географічну оболонку та її закономірності, вдосконалити загальнонавчальні навички і уміння.

  Метод дослідницьких проектів формує самостійність у прийнятті рішення. Вибір тематики проводиться відповідно до навчального плану починаючи з 6 класу. Виконуються вони як індивідуально, так і в групах. Перед учнями ставиться проблема, яку вони не тільки розв’язують, а і щодо розв’язання якої створюють свої проекти. Прикладом є веб-сайт «Екологічна освіта учнів», який пропагує серед школярів необхідність захисту природи.

Для розвитку практичних навичок мислення використовується при­йом «вільного письма», який допомагає учням співставляти свої знання з отриманими на уроці. Прийом «Айсбергу» — для уміння протиставляти ідеї, обробляти та створювати власні, «Кубування» — для ефективного перетворювання інформації на важливі ідеї, які потім можна втілювати в практику.

Картографічна компетентність - навчання учнів орієнтуватися у географічному просторі; працюю над формуванням вмінь роботи з картами,  умінь визначати географічне положення об’єктів, аналізувати розміщення природних умов та ресурсів, населення та господарства окремих країн та світу; провожу картографічні розминки, групові змагання біля карти.

Розвиваючи інтелектуальну та логічну компетентність, допомагаю учням оволодіти найбільш продуктивними методами на­вчально-пізнавальної діяльності, навчаю їх вчитися;  привчаю їх працювати над  встановленням  логічних зв'язків,  прослідковувати головну думку; намагаюсь якомога  частіше використовувати питання «чому?», щоб на­вчити мислити, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; привчаю учнів думати та діяти самостійно.

На уроках - дослідженнях даю змогу учням зрозуміти, що кожна людина, знайде своє місце сьогодні, якщо навчиться знаходити шляхи, що необхідні для реалізації її життєвих пла­нів.